- по щирості
- —————————————————————————————по щи́ростіприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
по щирості
Смотреть что такое "по щирості" в других словарях:
награш — у, ч. 1) Відсутність безпосередності, щирості в акторській грі. 2) Простенька мелодія національного характеру, що зазвичай виконується на сопілці та ін. народних музичних інструментах … Український тлумачний словник
потаїти — аю/, аї/ш, док., перех. і без додатка. 1) Приховати, утаїти що небудь від інших. || Не показати своїх почуттів, ставлення до кого небудь. || Не викрити, не виказати кого небудь. Потаїти ворогів. •• Не потаю/ перев. у знач. вставн. сл. скажу… … Український тлумачний словник
привітний — а, е. 1) Який виявляє щирість, доброзичливість до когось. || Який виражає щирість, доброзичливість (про обличчя, очі і т. ін.). || Сповнений доброти, щирості (про слова, розмову і т. ін.). || Повний ніжності, добрих почуттів (звичайно про пісню) … Український тлумачний словник
роблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до робити 1 5). || безос. присудк. сл. ро/блено. 2) у знач. прикм. Позбавлений природності; удаваний. || Позбавлений щирості, відвертості; нещирий. || Штучний, ненатуральний … Український тлумачний словник
ухильний — а, е. Який не висловлює своїх думок, переконань відверто. || Який не виражає відвертості, щирості … Український тлумачний словник
чисто — 1) Присл. до чистий 1), 2), 4 9). || у сполуч. з прикм., займ. Підкреслює якість ознаки, названої прикметником, займенником. 2) у знач. присудк. сл. Про відсутність бруду, пилу і т. ін. де небудь. || Про стан моральної чистоти, щирості, душевного … Український тлумачний словник
щиросердий — а, е. Сповнений щирості, відвертості, сердечності; чистосердечний, простосердечний … Український тлумачний словник
ясний — я/сна/, я/сне/. 1) Який випромінює яскраве світло. || Освітлений яскравим світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). || розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. 2) Нічим не затьмарений; світлий, чистий. || Чітко… … Український тлумачний словник
віра — 1) (наявність твердої певности щодо чого н.), у[в]певненість, переконання 2) (визнання існування Бога; те / інше релігійне вчення), віросповідання, релігія, вірування, віровизнання; віровчення (основні положення якоїсь релігії) 3) (ставлення до… … Словник синонімів української мови
довіра — (ставлення до когось, що ґрунтується на впевненості в його правоті, чесності, щирості тощо), довір я, віра … Словник синонімів української мови
